CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Sam. 5
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

2 Samuel

Chapter 5

1 THEN all the tribes of Israel came to David at Hebron and said to him, Behold, we are your flesh and your bone.

2 Also in time past, when Saul was king over us, it was you who led out and brought in Israel; and the LORD said to you, You shall feed my people Israel, and you shall be a ruler over my people Israel.

3 So all the elders of Israel came to the king at Hebron; and King David made a covenant with them in Hebron before the LORD; and they anointed David king over Israel.

4 David was thirty years old when he began to reign, and he reigned forty years.

5 In Hebron he reigned over Judah seven years and six months; and in Jerusalem he reigned thirty-three years over all Israel and Judah.

6 And King David and his men went to Jerusalem against the Jebusites, the inhabitants of the land, who spoke to David, saying, You shall not come in here, except you destroy both the blind and the lame; and they said, David cannot come in here.

7 Nevertheless David took the stronghold of Zion; the same is the city of David.

8 And David said on that day, Whosoever smites a Jebusite and whosoever strikes with a weapon the blind and the lame, he is a hater of David's soul. Therefore they say, The blind and the lame shall not come into the temple.

9 So David dwelt in the fort, that is, Zion; and he called it the city of David. And David built round about the fort from within.

10 And David continued to become greater, and the LORD God of hosts was with him.

11 And Hiram king of Tyre sent messengers to David, and cedar trees and carpenters and masons; and they built David a house.

12 And David perceived that the LORD had established him king over Israel, and that he had exalted his kingdom for the sake of his people Israel.

13 And David took more concubines and wives from Jerusalem, after he was come from Hebron; and there were more sons and daughters born to David.

14 And these are the names of the sons who were born to him in Jerusalem: Shammuah, Shachab, Nathan, Solomon,

15 Jocabar, Elisha, Nepheg, Naphia,

16 Elishama, Eliada, and Eliphalet.

17 But when the Philistines heard that they had anointed David king over Israel, all the Philistines came up to seek David; and David heard of it, and went down to the fort.

18 The Philistines also came and encamped in the Valley of Giants.

19 And David inquired of the LORD, saying, Shall I go up against the Philistines? Wilt thou deliver them into my hands? And the LORD said to David, Go up; for I will deliver them into your hands.

20 And David came to Baal-perazim, and David defeated them there, and David said, The LORD has made a breach through my enemies before me, like the breach of waters. Therefore he called the name of that place Baal-perazim.

21 And they left their idols there, and David and his men carried them away.

22 And the Philistines came up yet again and encamped in the Valley of the Giants.

23 And when David inquired of the LORD, the LORD said to him, You shall not go up; but circle behind them, and come upon them opposite Bachim.

24 And when you hear the sound of marching on the top of the mountain of Bachim, then you shall become strong; for then shall the LORD go out before you to smite the army of the Philistines.

25 And David did as the LORD had commanded him; and he smote the Philistines from Geba to the entrance of Gadar.

2-а Самуїлова

Розділ 5

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

2 Samuel

Chapter 5

2-а Самуїлова

Розділ 5

1 THEN all the tribes of Israel came to David at Hebron and said to him, Behold, we are your flesh and your bone.

1 І посхо́дилися всі Ізраїлеві племе́на до Давида в Хевро́н та й сказали йому: „Оце ми кість твоя́ та тіло твоє́ ми!

2 Also in time past, when Saul was king over us, it was you who led out and brought in Israel; and the LORD said to you, You shall feed my people Israel, and you shall be a ruler over my people Israel.

2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ізраїля на війну і приво́див назад. І Господь тобі сказав: Ти будеш пасти́ наро́да Мого́, Ізра́їля, і ти бу́деш володарем над Ізраїлем“.

3 So all the elders of Israel came to the king at Hebron; and King David made a covenant with them in Hebron before the LORD; and they anointed David king over Israel.

3 І прийшли всі Ізра́їлеві старші́ в Хевро́н, а цар Давид склав із ними умову в Хевро́ні перед Господнім лицем. І пома́зали вони Давида царем над Ізра́їлем.

4 David was thirty years old when he began to reign, and he reigned forty years.

4 Давид був віку тридцяти літ, коли став царюва́ти, і сорок літ царюва́в він.

5 In Hebron he reigned over Judah seven years and six months; and in Jerusalem he reigned thirty-three years over all Israel and Judah.

5 У Хевро́ні царював він над Юдою сім літ і шість місяців, а в Єрусалимі царював тридцять і три роки над усім Ізраїлем та Юдою.

6 And King David and his men went to Jerusalem against the Jebusites, the inhabitants of the land, who spoke to David, saying, You shall not come in here, except you destroy both the blind and the lame; and they said, David cannot come in here.

6 І пішов цар та люди його до Єрусалиму на Євусе́янина, ме́шканця того Кра́ю. А той сказав Давидові, говорячи: „Ти не вві́йдеш сюди, хіба́ повиганя́єш сліпих та кривих!“ А це значить: Давид ніко́ли не вві́йде сюди!

7 Nevertheless David took the stronghold of Zion; the same is the city of David.

7 Та Давид здобу́в тверди́ню Сіон, — він став Дави́довим Мі́стом.

8 And David said on that day, Whosoever smites a Jebusite and whosoever strikes with a weapon the blind and the lame, he is a hater of David's soul. Therefore they say, The blind and the lame shall not come into the temple.

8 І сказав Давид того дня: „Кожен, хто заб'є євусе́янина, нехай скине до кана́лу, а з ним і кривих та сліпих“, зненави́джених для Давидової душі. Тому говорять: „Сліпий та кривий не вві́йде до дому!“

9 So David dwelt in the fort, that is, Zion; and he called it the city of David. And David built round about the fort from within.

9 І осі́вся Давид у тверди́ні, і назвав ім'я їй: Давидове Місто. І будува́в Давид навко́ло від Мілло й усере́дині.

10 And David continued to become greater, and the LORD God of hosts was with him.

10 І Давид ставав усе більшим, а Госпо́дь, Бог Саваот, був із ним.

11 And Hiram king of Tyre sent messengers to David, and cedar trees and carpenters and masons; and they built David a house.

11 І послав Хіра́м, цар ти́рський, послів до Давида, та ке́дрового де́рева, і теслів, і каменярі́в для стін, і вони збудували дім для Давида.

12 And David perceived that the LORD had established him king over Israel, and that he had exalted his kingdom for the sake of his people Israel.

12 І пересві́дчився Давид, що Господь поставив його міцно царем над Ізраїлем, і що Він підніс царство його ради наро́ду Свого Ізраїля.

13 And David took more concubines and wives from Jerusalem, after he was come from Hebron; and there were more sons and daughters born to David.

13 А Давид узяв ще нало́жниць та жіно́к з Єрусалиму по ви́ході його з Хеврону, — і народи́лися Давидові ще сини та до́чки.

14 And these are the names of the sons who were born to him in Jerusalem: Shammuah, Shachab, Nathan, Solomon,

14 А оце імена́ народжених йому в Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, і Натан, і Соломон,

15 Jocabar, Elisha, Nepheg, Naphia,

15 і Ївхар, і Елішуа, і Нафеґ, і Яфіа,

16 Elishama, Eliada, and Eliphalet.

16 і Елішама, і Еліяда, і Еліфалет.

17 But when the Philistines heard that they had anointed David king over Israel, all the Philistines came up to seek David; and David heard of it, and went down to the fort.

17 І почули филисти́мляни, що Давида пома́зали царем над Ізраїлем, і вийшли всі филисти́мляни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, і зійшов до тверди́ні.

18 The Philistines also came and encamped in the Valley of Giants.

18 А филисти́мляни прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

19 And David inquired of the LORD, saying, Shall I go up against the Philistines? Wilt thou deliver them into my hands? And the LORD said to David, Go up; for I will deliver them into your hands.

19 А Давид запитався Господа, говорячи: „Чи вихо́дити мені проти филисти́млян? Чи даси́ їх у мою руку?“ І Господь відказав до Давида: „Виходь, бо справді дам филисти́млян у руку твою!“

20 And David came to Baal-perazim, and David defeated them there, and David said, The LORD has made a breach through my enemies before me, like the breach of waters. Therefore he called the name of that place Baal-perazim.

20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив їх там Давид та й сказав: „Господь розірва́в ворогів моїх передо мною, як розрива́ють во́ди“. Тому він назвав ім'я́ тому місцю: Баал-Перацім.

21 And they left their idols there, and David and his men carried them away.

21 І вони полиши́ли там своїх божкі́в, а їх забрав Давид та люди його.

22 And the Philistines came up yet again and encamped in the Valley of the Giants.

22 А филисти́мляни зно́ву прийшли та розташува́лися в долині Рефаїм.

23 And when David inquired of the LORD, the LORD said to him, You shall not go up; but circle behind them, and come upon them opposite Bachim.

23 І запита́вся Давид Господа, а Він сказав: „Не виходь, — оточи́ їх з-поза́ду, і прийди́ до них від бальза́мового ліска́.

24 And when you hear the sound of marching on the top of the mountain of Bachim, then you shall become strong; for then shall the LORD go out before you to smite the army of the Philistines.

24 І станеться, коли ти почуєш ше́лест кро́ку на верхові́ттях бальза́мового ліска́, тоді поспішися, бо то тоді вийшов Господь перед тобою, щоб побити филистимський та́бір“.

25 And David did as the LORD had commanded him; and he smote the Philistines from Geba to the entrance of Gadar.

25 І Давид зробив так, як наказав йому Господь, — і він побив филисти́млян від Ґеви аж туди, кудою йти до Ґезера.

1.0x